Вистачати, -ча́ю, -єш, сов. в. вистачити, -чу, -чиш, гл.
1) Хватать, хватить, стать, быть достаточнымъ. Одних тенет вистачить на дві милі.
2) Доставить, поставить въ достаточномъ количествѣ. Їм.... треба вистачити добре їсти. Таке військо вистачимо, що й кримського хана завоювали б. Хоч невеличкий млин, та, знаєш, чепурненький, раз-по-раз, день-у-день крутивсь і гуркотів і хліба вистачав хазяїну чимало. на всіх не вистачиш. Всѣхъ не удовлетворишь.
Глузд, -ду, м. 1) Умъ, разумъ, смыслъ, сознаніе. Скажіть, будь ласкаві, хто з їх дурніший двох? — Та глузду, гріх сказать, скупенько у обох. Глузд остатній потеряла. з глузду зсунутися, з'їхати, скрутитися, спасти. Сойти съ ума. глузди відбити. Лишить разсудка. до глузду прийти. а) образумиться; б) опомниться. глузду відбитися. Лишиться ума, рехнуться.
Заплю́виця, -ці, ж. Насѣк.: мясная муха, Sarcophaga carnaria.
Павороз, -за, м. У вьющихся растеній: прицѣпа.
Перехожий, -а, -е. Прохожій. Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого.
Протуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. протури́ти, -рю́, -риш, гл. Прогонять, прогнать. Латинян к чорту протуривши, з Енеєм в купу ізійшлись. Протурили татарську орду за Перекіп.
Сподобати, -ба́ю, -єш, гл. = уподобати. Не сподобав козак дівки, пішов до вдовиці. Ой піду я до млина, та до дзюравого, сподобаю мельниченька, кучерявого.
Усещедрість, -рости, ж. Щедрость въ высшей степени.
Хлопство, -ва, с. Простой народъ, мужики, мужичье. Не нам, шляхто моя вірна, від хлопства втікати!
Челядниця, -ці, ж. Служанка, наемная работница. Назову я тебе наймичкою або челядницею, — гріх мені буде.
