Вакувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Быть бездѣятельнымъ (вообще), находиться въ бездѣйствіи. 2) Оставаться невоздѣланнымъ (о полѣ). 3) Терять время, ничего не дѣлать. Чи ще ж тобі катерга турецька не ввірилася.... Щоб ти назад завертався та дні вакував.
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Гуро́чковий, -а, -е. Одна изъ разновидностей зеленаго цвѣта (о матеріи). Який очіпок до лиця: чи гурочковий, чи кумачевий, чи квітчастий.
Деру́н, -на́, м. 1) Грабитель. Піп-дерун дере і з живого, і з мертвого. То такий дерун, що з Xриста зняв би. 2) Взяточникъ. 3) Чесальщикъ шерсти. Ум. Деруне́ць.
Пацик, паци́к! цюнка-на!, меж. для призыва свиней.
Покаятися, -каюся, -єшся, гл. Покаяться. Покаявся злодій у ягодах.
Ростока, -ки, ж. = ростік 1.
Слушний, -а, -е. 1) Надлежащій, порядочный, приличный. До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був.
2) Своевременный. слушний час. Надлежащее, удобное время. Підожду до слушного часу.
3) Справедливый, основательный (о доказательствѣ, замѣчаніи, поступкѣ).
4) Надлежаще взрослый для работа. Слушні вже діти.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
Хлібити, -блю, -биш, гл.
1) Снабжать хлѣбомъ, давать, посылать хлѣбъ. Хліби нам, Боже, щоб нам було гоже.
2) Пачкать хлѣбомъ. Не хліби ножа.
3) Льстить, угождать. А він хлібить жінці.
