Білий, -а, -е. 1) Бѣлый. Червоная калинонька, білеє деревце. Під білою березою козаченька вбито. Причарувала біле личенько. 2) Чистый. Я матері догожу, — постіль білу постелю. Взяв білу сорочку. 3) білий світ. Мiръ Божій, бѣлый свѣтъ. Хведір умер, сама осталась на білому світі. нудити білим світом. Томиться, тосковать. Не співає; як сирота білим світом нудить. 4) білий день. Полный разсвѣтъ. Прокинувся я, аж дивлюсь — білий день на дворі. 5) білий тиждень. Страстная недѣля. 6) біла челядь. Женскій полъ. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 7) біла рядовина. Cм. рядовина 1. 8) по білому співати. Пѣть по церковному. Як би вони (шалопути) по білому співали, то й нічого, — я пізнав би, що співають. 9) біла білява. Въ загадкѣ: береза. Біла білява перед Богом стояла. 10) біла. О монетѣ: десятикрейцеровая монета. Ум. біленький, білесенький.
Брати, беру, -реш, гл. 1) Брать, принимать. Бере коня за поводи. Ой не хочу, дівко, я од тебе плати брати. бере як не своїми руками. О лѣнивомъ, вяломъ работникѣ или неловкомъ. 2) Брать, набирать. Вийшла мати води брати. бере як віл на роги. Набираетъ на себя непосильно много работы, обязанностей. 3) Собирать. Дівчата брали гриби в лісі. 4) Рвать, дергать. Ой там за яром брала дівка льон, та забула пов'язати. Вмер він уже тоді, як плосконі брали. брати зуби. Рвать зубы. 5) Получать (вознагражденіе, плату). Нанявся до пана, бере по п'ять рублів на місяць. 6) — (дівчину). Жениться. Не веліла мати вдовиної дочки брати. 7) Заимствовать, занимать, брать въ долгъ. Планиди ці.... беруть свій світ від сонця. Бере гроті на відробіток. бере на зелений овес. Беретъ въ долгъ въ счетъ сомнительныхъ будущихъ благъ. 8) Объ инструментѣ, орудіи: хорошо дѣйствовать, брать. Коса тільки шелесть! шелесть! під самий корінець бере. Мушкетом бере, аж серце в'яне, а лях од страху вмірає. Його ніяка ні куля, ні шабля не бере. 9) — баса. Пѣть басомъ. 10) — вліво, ліворуч. Поворачивать влѣво, держать лѣвѣе. 11) — город. Брать городъ (на войнѣ). Тоді ж ото і Очаків брали. 12) — дитину. Принимать (объ акушеркѣ). Баба Оксана у мене усіх дітей брала. Оце баба, що брала мого Йвана. 13) — завичку. Cм. завичка. 14) — контракт. Заключать условіе, контрактъ. Ніхто з Богом контракту не брав. 15) — ланцюгами. Заковывать. Ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 16) — за ліб, лоб. Брать за чубъ, за вихоръ. Сіх дуків-срібляників за ліб, наче волів, із за стола вивождайте. 17) — мірку. Снимать мѣрку. 18) — на муки. Пытать. Як його взяли, на муки брали. 19) — на себе. Надѣвать. Що неділі бере білу сорочку. 20) — на спиток. Испытывать. 21) — на сповідь. Исповѣдывать. 22) — на ум. Понимать, замѣчать. Нам скаже на глум, а ми беремо на Ум. 23) — очі. Привлекать, притягивать, останавливать вниманіе. Та й сорочка ж: аж на себе очі бере. Його хата сяла тілько рушниками.... та хорошою, як божий рай, дочкою, що всім брала очі красотою. 24) — під главу. Угождать, подчиняться. За віщо ж її нам під главу брать? Вона ж таки менша, а мій чоловік старший. 25) — під ноги кого. Первоначально: топтать, переносно: одолѣвать. Бери вороги під ноги. 26) — розлуку. Разлучаться, разставаться. Треба брати з миленьким розлуку. 27) — шлюб. Вѣнчаться. В неділю уже іде до церкви брати шлюб. Шлюб брала, шлюб шлюбувала перед попом і перед дяком з Юрком козаком. 28) бере кого що. а) Ему хочется чего. Щоб його не брала ні їжа, ні робота, ні до инчої охота. Пусти на улицю, бо й плач бере. б) дріжаки беруть. Дрожитъ кто. А мене тільки дріжаки беруть, наче у лихоманці. жаль бере. Становится жаль. сум, журба бере. Становится грустно. уроки.... колючками брали. Отъ сглаза сдѣлались колики. Прич. браний и братий. Де вона брана? В неньки в коморі. У їх невістка молода, торік брата.
Бузько, -ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Тішиться, як би го бузько носом ськав.
2) Родъ орнамента на писанкѣ.
Глум, -му, м. Насмѣшка, издѣвка, посмѣяніе. Старе скаже на глум, а ти бери на Ум. на глум подати. Отдать на посмѣяніе. На глум старих звичаїв не подаймо.
Підгинати, -на́ю, -єш, сов. в. підігнути, -ну, -неш, гл. Подгибать, подогнуть, подбирать, подобрать. Білий сніжок випадає, бурлак ноги підгинає. А я поли підгинаю сідати на лаві.
2) — хвіст. Трусить, робѣть.
Повиманювати, -нюю, -єш, гл. Выманить (во множ.). Хоч не давай дітям нічого, бо сусідські все повиманюють та повидурюють.
Пороскашлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раскашляться (о многихъ). Діти чогось як пороскашлювалися, то й я за ними не спала.
Росперізувати, -зую, -єш, сов. в. росперезати, -жу, -жеш, гл. Распоясывать, распоясать. Їж хліб, хоч роспережи паса.
Солодюсінький, -а, -е. = солодісінький.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше.
