Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аула

Ау́ла, -ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АУЛА"
Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить. Уман. І. 240.
Занікче́мніти, -нію, -єш, гл. Сдѣлаться ничтожнымъ, негоднымъ.
Засліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Запачкать слѣдами (грязной обуви).
Козуб, -ба, м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. Ум. козубець. Вх. Зн. 26.
Окань, -ня́, м. Большеглазый, пучеглазый. Канев. у.
Площа, -щі, ж. = площина.
Похмарний, -а, -е. Пасмурный.
Роспач, -чі, ж. Отчаяніе. Гол. 11. 518. Гляну на дівчину — бліда, грізна, сама роспач гіркая. МВ. ІІ. 43.
Цєпати, -паю, -єш, гл. = цівати. Вх. Зн. 78.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.