Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

аула

Ау́ла, -ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волости така аула. Мнж. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АУЛА"
Безрогий, -а, -е. Безрогій. Рудч. Чп. 255. Мали тато дві кози, та обидві безрогі. Чуб. V. 1156.
Валюга, -ги, ж. = корито. Вх. Зн. 28.
Діли́на, -ни, ж. Половица, доска въ полу или въ заборѣ.
Колінчик, -ка, м. Колѣнце въ стеблѣ. Ой стерегла я жита, пшаниці... Щоб з колосочки не видзьобало, щоб колінчика не виломило. Чуб. III. 454. Cм. колінце 2.
Надуши́ти Cм. надушувати.
Оладок, -дка, м. = оладка. Ном. № 7932.
Послушний, -а, -е. Послушный. А я молода та послушная, свого свекорка та послухала. Чуб. V. 689.
Правник, -ка, м. Юристъ, правовѣдъ. К. ПС. 41. Желех.
Телятище, -ща, с. ув. отъ теля. Єдно-м мала телятище, і то-м не загнала. Гол. II. 449.
Хоріти, -рію, -єш, гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.