Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Кітлярка, -ки, ж. Жена мѣдника. Ум. кітля́рочка. Моя мати не кітлярочка, я не кітлярчина дочка. Я кітлів не латала, щобим по грошу брала.
Корито, -та, с. 1) Корыто, изъ котораго кормятъ животныхъ. Корита не ходять до свиней, а свині до корита. У гуцуловъ корито = ночви. під корито підвернути. Одолѣть. Підвернемо тепер ми під корито ваших полковників та гетьманів. 2) Въ ручной мельницѣ: ларь, въ который падаетъ мука. 3) Русло рѣки. Частина грунту, по котрій тече річка, зветься річище, або корито. 4) Продолговатая ямка въ землѣ, выкапываемая дѣтьми при игрѣ въ місяць. 5) Панцырь черепахи. Ум. кори́течко, коритце.
Крепачка, -ки, ж. Крѣпостная. Ти, дякувать Господеві, не крепачка: твоя праця не згине дурно.
Молоди́ця, -ці, ж. Молодая замужняя женщина. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в їжових рукавицях. Ум. молодичка.
Недорісток, -тка, м.
1) Недоросль.
2) Карликъ.
Присіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Дівчата так і присіпались: «Скажи, Мотре!» Чого се він до мене присіпався?
Старість, -рости, ж. Старость. Старість не прийде з добром: коли не з кашлем, то з горбом. Старість не радість.
Темник, -ка, м. Погребъ? Темное помѣщеніе? Кучерявий мельник завів мене в темник.
Терплячкий, -а́, -е́ Терпѣливый. НВолын.
