Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ачу

Ачу́, меж. = Ацю.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЧУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АЧУ"
Вулишний, -а, -е. Уличный. Желех.
Гетьманка, -ки, ж. Жительница гетьманщини. Желех.
Ді́цтво, -ва, с. = Дитинство. МВ. І. 14. Левиц. Пов. 174.
Маршля́к, -ка́, м. Родъ черной краски (у гончаровъ). Канев. у.
Озерниця, -ці, ж. Лиманная, озерная соль (2-й сортъ). А в нас не сіль, а в нас не сіль, а в нас озерниця. Чуб. V. 1037.
Поштрикати, -ка́ю, -єш, гл. Поколоть, понырять; исколоть.
Притамний, -а, -е. = притаманний. Тут досить знаю, що се його притамний баран, а він ні та й ні. Уман. у.
Сумежність, суміжність, -ности, ж. Смежность.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.  
Цмакати, -каю, -єш, гл. = цмо́кати. Сим. 3.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АЧУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.