Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

афинник

А́финник, -ка, м. Кустъ, стебли черники, само растеніе, Vaccinium myrtillus. Гуцул.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АФИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "АФИННИК"
Амби́ція и амбі́ція, -ції, ж. Амбиція, тщеславіе. Желех.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Жерсти́ти, -рщу́, -сти́ш, гл. Покрывать жестью.
Заохо́тити Cм. заохочувати.
Запра́ва, -ви, ж. 1) Запросъ (при пропродажѣ). 2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный. Пропала вся заправа! Черном. І вже! шкода й заправи! Лебед. у. 3) Приправа.
Зволіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. зволокти́, -лочу́, -че́ш, гл. Стягивать, стянуть, совлекать, совлечь. Зволік дошки ув їдне місце.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди. Шух. І. 272.
Подужу нар. Сильно. Він у огні опалювавсь, присмажувавсь, горів повелику й помаленьку, подужу й полегеньку, поки аж опинивсь на свіжому містечку. МВ. ІІІ. 50.
Толоб, -ба, м. = кадіб. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова АФИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.