Зла́мувати, -мую, -єш, сов. в. злама́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Сламывать, сломать. 2) Нарушать, нарушить. Зламати слово, присягу. Був зламаний закон Мойсеїв. Байда... не зламав своєї віри.
Кобилянка, -ки, ж.
1) = кобилярка.
2) = кобилинець.
Незліченне и незлічено, нар. Безчисленно, несмѣтно; безъ счету. Дай горівки незміренне, бери грошей неизліченне.
Підхилятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підхили́тися, -лю́ся, -лишся, гл.
1) Склоняться, склониться подъ что. Як пійду я у луг по калину, да виломлю калинову вітку, да пійду я підгинаючись, да пійду я підхиляючись, щоб мені віття не подломить.
2) Покоряться, покориться, подчиниться.
Простити, -ся. Cм. прощати, -ся.
Снота, -ти, ж. Дѣвичье цѣломудріе. Доброго роду дитина, що вона по ночах ходила, да при собі сноту носила.
Срібняк, -ка, м. Серебряная монета, сребренникъ. Обіцяли йому срібняків дати.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми.
Упускати, -каю, -єш, сов. в. упустити, -щу, -стиш, гл. 1) Впускать, впустить. Юрка одного впустили, а вся хата загорілася. 2) Ронять, уронить. Впустила додолу гребінця. Буду пити через силу і краплі не впущу. 3) Упускать, упустить, выпустить. Упустила долю, упустила щастя, та вже й не піймаю. Ой впустила голубонька, да вже й не піймаю. 4) Опускать, опустить. Оце як упустите мене в колодязь, то держіть віровку. 5) При инкрустированіи: вставлять, вставить въ дерево металлъ и пр.
Цукруха, -хи, ж. ? (Христос) адських сіпак зомне як мак, зіб'є іх в макухи, за їх брехню і всю плутню він дасть їм цукрухи.
