Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шебенути

Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕБЕНУТИ"
Долига́тися, -гаюся, -єшся, гл. Доѣсться, дожраться до чего либо.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Насіда́тися, -да́юся, -єшся, гл. Нападать, напускаться. Чого ти насідаєшся на мене?
Пообмокати, -каємо, -єте, гл. Обмокнуть (о многихъ). Не дали нам юпок, а ми пообкисали, пообмокали на дощі. Зміев. у.
Прилизати, -ся. Cм. прилизувати, -ся.
Росхрабритися, -рю́ся, -ришся, гл. Расхрабриться. Росприндився і росхрабрився і на троянців полетів. Котл. Ен.
Самогужки нар. = самотужки. Вези мене швидче додому, тільки самогужки вези мене. Рудч. Ск. I. 166. Не просто-ли это опечатка вмѣсто: самотужки?
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ). Ном. № 261. 2) Крутой, густой. Туга грязь. 3) Твердый (о камнѣ). Шух. І. 13. 4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка. Гол. 5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Левиц. Пов. 72. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь. Камен. у. 6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Левиц. І. 163. Ум. тугенький, тугесенький.
Шмилити, -лю, -лиш, гл. Въ выраженіи: шми́лити губки. Сжимать губки, кокетничая. Бач, як вона до його губки шмилить. Кіевск. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕБЕНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.