Буркун, -на, м. 1) Воркующій (эпитетъ голубя). Cм. буркотун. Голуб-голубочок, сивий буркуночок. 2) Ворчунъ. У запічку буркун бурчить. Cм. буркотун. 3) Раст. a) Melilotus coerulea. То же: буркун синій. б) — жовтий. M. officinalis. в) — білий. М. alba. В огороді буркун-зілля по тичині в'ється. Ум. буркунець, буркунчик, буркунонько, буркуночок.
Зобідити Cм. зобіжати.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит.
Наклада́ння, -ня, с. Накладываніе, возложеніе.
Облогувати, -гую, -єш, гл. О полѣ: лежать невоздѣланнымъ. Трете літо вже оці дві десятині облогують.
Пімста, -ти, м. Месть.
Почукати, -каю, -єш, гл. Позабавить дитя, подбрасывая его на рукѣ.
Приснідати, -даю, -єш, гл. Упустить, утратить завтракая, изъ-за завтрака. Да ти, дівко, свою долю у п'ятінку приспівам, в суботоньку приснідала, в неділеньку согрішила, що до церкви не сходила.
Рямця, -ців, мн. Рамка.
Святиця, -ці, ж. Святая, угодница божія. Свята святиця, небесна цариця.
