Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця.
Залиця́йник, -ка, м. Ухаживатель. До себе нікого не підпускає... зараз прізвище залицяйникові й приложить.
Клинець, -нця, Ум. отъ клин. 1) Клинышекъ — отдѣльно или какъ часть различныхъ снарядовъ. Также какъ часть одежды. 2) Клинъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ, которымъ поднимается жерновъ для ковки послѣдняго. 3) Вѣшалка въ видѣ деревяннаго колышка въ стѣнѣ. Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Ой мій коник тобі стайні не загноїть, а золота зброя клинців не поломить. 4) Гвоздь, подковный гвоздь. 5) Различнаго рода орнаменты, въ которые составною частью такъ или иначе входить треугольникъ или фигура на него похожая: въ размалевкѣ глиняной посуды — рядъ сегментовъ по краю тарелки. , въ писанках — рисунокъ изъ 24 треугольниковъ. , въ вишивкахъ: овескові, реп'яшкові клинці.
Обскрібати, -бію, -єш, сов. в. обскребти́, -бу́, -бе́ш, гл. Оскребать, оскресть.
Пасемко, -ка, с. Веревочка или нить, которой перевязываются пасма нитокъ.
Поганяйлівський, -а, -е. Кучерской, ямщицкій.
Поплазка, -ки, ж. Родъ пресмыкающагося? Гидкий як поплазка.
Усмагнути, -гну, -неш, гл. О ягодахъ: доспѣть. Соку вишні набрались, та ще не усмагли, кислі дуже.
Частокіл, -ко́лу, м. Частоколъ. Біжи, коню, під новий двір, ой удар копитом об частокіл. Ум. частокі́льчик.
