За́йчик, -ка, м. 1) Ум. отъ зає́ць. Зайчик-лапанчик. Зайчик-побігайчик. 2) Часть снаряда для пряденія шерсти, состоящая изъ двухъ вертикальныхъ параллельныхъ столбиковъ, прикрѣпленныхъ къ постаменту изъ доски. Каждый столбикъ имѣетъ кожаную петлю, въ которую вкладывается прядильное веретено. 3) Движущіяся солнечныя пятна, отблескъ отъ воды, зеркала, движущійся по стѣнѣ и пр. Сонце ускоче у вікно, забігає зайчиками по стінах, по долівці. 4) Родъ дѣтской игры. 5) Раст. Lepidium ruderale L.
Качачий, -а, -е. Утиный.
Мовча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Молчать. Хто мовчить, той двох навчить. Нужда мовчати не вміє. Слухає Наталя та мовчки мовчить.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата.
Поперебілювати, -люю, -єш, гл. Перебѣлить (во множествѣ).
Провладати, -да́ю, -єш, гл. Провладѣть.
Проорати, -рю, -реш, гл. Пропахать. Виїхали на поле, хлоп'я взяло та й проорало навхрест.
Простісінько нар. Совершенно просто; совершенно прямо, прямехонько. Простісінько подивився в вічі.
Слютняк, -ка, м. пт. удодъ.
Усиновлення, -ня, с. Усыновленіе.
