Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Дармо́й, -мо́ю, м. Рѣшето съ большими отверстіями.
́Євза, -зи, ж. Въ заговорѣ: лихарадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений.... сипать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить.
Підкручувати, -чую, -єш, сов. в. підкрути́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкручивать, подкрутить. Наше діло мірошницьке: підкрутив та й сів.
Покірно нар. Покорно, кротко. Ум. покірне́нько.
Продумати, -маю, -єш, гл. Продумать.
Промогти, -можу, -жеш, гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б).
Татарщина, -ни, ж.
1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки.
2) Татарская земля.
Тягловий, -а, -е. . тяглова робота Работа гужемъ.
Чверть, -ти, ж. 1) Четверть. Чверть локтя завдожки. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. 2) у чверті рубати. Четвертовать. Вони ж його а ні били, ні в чверті рубали, тільки з його молодого живцем серце взяли.
