Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шевський

Шевський, -а, -е. 1) Сапожничій. Нашії чоботи, шевської роботи. Мет. 186. шевська смола. Варъ. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ном. № 2750.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕВСЬКИЙ"
Брилець, -льця, брилик, -ка, бриличок, -чка, м. Ум. отъ бриль.
Дирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) = Деренчати. Коли слуха, — щось дирчить за стіною; оглядується: затичка (у шибці) так і лізе на двір, тягне, видно, хтось. Сим. 215. 2) О коростелѣ: кричать. Вх. Пч. II. 10.
Заба́рність, -ности, ж. Замедленіе, остановка. Забарність, що поки коней погодуєш. Черн. г.
За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Ля́тва, -ви, ж. Дрянь. ля́твою-ля́тва. Дрянь дрянью.
Позапивати, -ваємо, -єте, гл. Запить (о многихъ). Позапивали причастя. Богодух. у.
Полякати, -ка́ю, -єш, гл. Напугать, попугать. Усіх полякав своїм криком. Полякай його трохи, щоб не ходив сюди.
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Постригати, -га́ю, -єш, сов. в. постри́гти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь, остричь. Як її одягали, як постригали по хлоп'ячі, вона не пручалась. Кв. 2) Постригать, постричь (въ монахи). постригти в брехуни́ = пошити в брехуни. Шевч. О. 1861. X. 9.
Усениця, -ці, ж. = гусениця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.