Алю́! меж. = Аля́!
Брикати(-ся), -каю(-ся), -єш(-ся), гл. 1) Лягаться. Знай, кобило, де брикати. І все кобилок поганяє, що оглобельна аж брикає. Старій кобилі не брикаться, сивій бабі не цілуваться. 2) Артачиться; капризничать, зазнаваться. Пархоме! в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай.
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу.
Єрепу́дин, -на, -не. Бранное слово: плохой, проклятый. Я ж так ухоркався, поки вибрався із єрепудиної балки, що аж сорочка мокра.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Кура 1, -ри, ж.
1) Пыль. Кура встає шляхом. куру підня́ти. Переносно: занести ссору. Чорт батька зна з чого таку куру підняли.
2) Мятель. В сніжну зіму, як нема кури, отара виходить в степ.
Патрет, -та, м. Портретъ. Се й сліпий розгледить, що се патрет, а не живий чоловік.
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили.
Поплосконитися, -нюся, -нишся, гл. О коноплѣ: дорости до того времени, когда она дѣлится на плоскінь и матірку.
Сортувати, -ту́ю, -єш, гл. Сортировать.
