Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

швендалка

Швендалка, -ки, ж. Праздношатающаяся. Конотоп. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 489.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВЕНДАЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВЕНДАЛКА"
Гербувати, -бую, -єш, гл. = гребувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Горшколі́п, -па, м. = Гончарь. Черном.
Людої́дський, -а, -е. Принадлежащій людоѣду, ему свойственный.
Мартопля́с, -са, м. Вертопрахъ, фигляръ. Там мартопляс кричав, сміявся. Котл. Ен. III. 53.
На́довжниця, -ці, ж. Нѣсколько (менѣе 20) плотовъ сплавляемаго дерева (тальб), соединенныхъ вмѣстѣ, одинъ за другимъ. Шух. І. 181. Cм. нашириця.
Недосвідчений, -а, -е. Неопытный.
Паздеристий, -а, -е. Растрескавшійся; щекастый. Вх. Лем. 446.
Письменник, -ка, м. 1) Писатель. Виднійше нам усе те в високих розумом письменниках. К. (О. 1861. VI. 28). 2) Въ евангеліи: книжникъ. І зібравши всіх архієреїв і письменників людських, допитувався в них, де Христу родитися. Єв. Мт. II. 4.
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Зміев. у. Чого воно, оця невіра, сучеться? Рудч. Ск. II. 206.
Хибно нар. Ошибочно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВЕНДАЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.