Віттіля, нар. = відти.
Доганя́ти I, -няю, -єш, сов. в. догна́ти, дожену́, -неш, гл. 1) Догонять, догнать, нагонять, нагнать. Запрягайте коні в шори, коні ворониї; доганяйте літа мої, літа молодиї. Швидко іди ти, — доженеш лихо; іди тихо, — тебе дожене лихо. 2) Догонять, догнать, пригонять, пригнать. Та як догнав до Смілянської греблі, вони й вскочили у Смілу. 3) Въ какой либо работѣ, сопряженной съ прохожденіемъ пространства (напр. косьба): доходить, дойти до конца. Батько не догнав постаті, занедужав.
За́пряжка I, -ки, ж. = засмажка.
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні.
Порозчинювати, -нюю, -єш, гл. = порозчиняти.
Сесе мѣст. Это. Ні за сесе, ні за тото.
Схватати, -та́ю, -єш, гл. Заторопить. Так скоро схватали, шо не успіла і приготовиться.
Щиблювати, -люю, -єш, гл. — поріж. Надѣвать по́ріж (родъ рыболовной сѣти) на канатъ.
