Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шелепа

Шелепа, -пи, об. Нерасторопный, тупой человѣкъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЕПА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШЕЛЕПА"
Ґанджули. Піти на ґанджули. Пойти на заработки. Лохв. у.
Зга́рець, -рця, м. Вызженное поле. Бігме, цілий згарець вам скошу. Федьк.
Костуряка, -ки, ж. Ув. отъ ко́стур.
Ліногу́з, -за, м. Лѣнтяй.
Ло́вчий, -чого, м. 1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. К. Псал. 292. 2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).
Недалекий, -а, -е. Недалекій, близкій.
Скинути, -ся. Cм. скидати, -ся.
Снажно нар. Тяжелымъ трудомъ. Загорюй снажно та й їж смашно. Ном. № 9967.
Усичок, -чка, м. Ум. отъ ус.
Хода II, нар. Убѣгать, уходить скорѣй, давай, Богъ, ноги. Чорт баче, шо біда, та хода. Грин. II. 87. Вона за ним, він хода, біжить. Мнж. 149.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШЕЛЕПА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.