Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

шворка

Шворка, -ки, ж. Веревка, бичевка. Ум. шво́рочка. На шворочку нав'язують тоненьку дощечку; беруться за гулящий кінець шворки і махають рукою округи. Чуб. III. 99.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 490.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВОРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШВОРКА"
Вимахати Cм. вимахувати.
Гра́блисько, -ка, с. и гра́блище, -ща, с. = Грабильно. Наступив на зубки (в граблях), а граблище підвелось угору і хрусь службу по лобові. Грин. II. 207.
Застоя́ти, -ся. Cм. застоювати, -ся.
Кулішарник, -ка, м. Большой кулешінник. Kolb. І. 70.
Наро́дний, -а, -е и наро́дній, -я, -є. Народный.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris. Вх. Лем. 453.
Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШВОРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.