Байдужки нар. Ум. отъ байдуже.
Вольний, вольність, вольно. Cм. вільний, вільність, вільно.
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Їдець, -дця́, м. Ѣдокъ.
Копіт, -поту, м.
1) Пыль (въ воздухѣ). Наче череда йде — такий копіт зіб'ють. За коником став копіт.
2) Топотъ. З копотом і ржанням коней табунових.
Обгін, -го́ну, м.
1) Свозка и стягиваніе срубленныхъ деревьевъ въ кучи.
2) У гуцульскихъ пастуховъ: ворота въ помѣщеніи, хлѣвѣ для скота.
Подоживати, -ваємо, -єте, гл. Дожить (о многихъ).
Поручник, -ка, м.
1) Поручитель. Позич мені руб грошей! — Дай, каже, поручника. — Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний.
2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш.
Розшрубувати, -бу́ю, -єш, гл. Развинтить. Всі сустави розшрубує.
Скатертьовий, -а, -е. Относящійся къ скатерти.
