Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урвипола

Урвипола, -ли, м. = урвиголова. Вх. Зн. 73.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИПОЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРВИПОЛА"
Навибіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Навибирать.
Нерод, -ду, м. Неурожай. Коли нерод, то й невмолот. Ном. № 7134.
Острішок, -шка, м. 1) Нижній край соломенной крыши на постройкѣ. 2) Родъ крыши положенной поверхъ плетня. Чуб. V. 593. Усі кури на сідалі, півень на острішку. Н. п.
Порости I мн. Заросли. Зміев. у.
Розвеселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. розвесели́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Развеселяться, развеселиться. Грин. III. 55. Чуб. III. 147. Як о тобі спогадаю, то й розвеселюся. Чуб. V. 277.
Роскаятися Cм. роскаюватися.
Самопряд, -ду, м. = самопрядка.
Спотребно нар. = потрібно. Гол. III. 523.
Уґабнути, -ну, -неш, гл. Стибрить. Ян рибалка уґабне у свого товариства риби — вона йому не буде ловиться. Ном. № 12768.
Упам'ятку нар. Памятно. Щось мені те й не впам'ятку. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРВИПОЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.