Гоно́рство, -ва, с. Самолюбів. Ляхи з лукавства та з гонорства зведуться на нивіть що.
До́бре нар. Хорошо; порядкомь. Добре тому дати, хто не хоче брати; а той хто бере, як по душі дере. На Водохрищі риба табунами ходить, то на рої добре буде: Бийте його добре киями, щоб знав; по чому ківш лиха. Добре побив. Циган уже їсти добре хоче. До́бре ка́же. Дѣльно говорить; красно говорить. Гара́зд-до́бре. Достаточно, вполнѣ хорошо. Будем радиться, чи гаразд-добре на славній Україні проживати. Ум. До́бренько, до́бречко.
Зася́ти, -ся́ю, -єш, гл. Засіять. Так в хаті засяло, що ніби свічки горіли. І світ ясний, не вечірній тихенько засяє.
Знову нар. = знов. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман.
Одноцальний, -а, -е. Въ одинъ дюймъ. одноцальна дошка.
Переполошити, -шу́, -ши́ш, гл. = переполохати. Одна така таємнича йстота переполошила кукуріківців.
Стиглий, -а, -е. Зрѣлый, спѣлый. Чи є, діду, стиглі кавуни? Ум. стигленький. Це вже стигленькі ягоди.
Ужиток, -ку, м.
1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. З мене нема громаді ніякого вжитку.
2) Потребленіе. На хазяйський вжиток.
3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки. Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє.
