Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уременити

Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕМЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕМЕНИТИ"
Бражечка, бражка, -ки, ж. Ум. отъ брага.
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Допо́ратися, -раюся, -єшся, гл. Домогаться. Іван доперається землі. Н. Вол. у.
Лиша́й, -шаю, м. Лишай. Грин. II. 38. У Марусі на щоці лишай підкинувся. Кобел. у.
Мухавка, -ки, ж. Насѣк. мокрица. Oniscus murarius. Вх. Уг. 253.  
Попереїжджати, -джа́ю, -єш, гл. = попереїздити.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Тридцяток, -тка, м. Тридцать. Йому років до тридцятка було. О. 1862. І. 29. Років коло тридцятка назад. Ном. № 11734.
Урічний, -а, -е. = урічливий. Шух. І. 197.
Шкарда, -ди, ж. Родъ дѣтской игры, то же, что и шкопирть. Ив. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРЕМЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.