Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уременити

Уременити, -ню, -ниш, гл. Прочно сдѣлать работу. Оце уременили ясла. Кременч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕМЕНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕМЕНИТИ"
Бир! бирр! меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ. Kolb. І. 65. Шух. І. 210.
Біднячка, -ки, об. ум. отъ бідняка.
Згляд, -ду, м. 1) = погляд. 2) Контроль, досмотръ, присмотръ. Тоді не було згляду такого, як теперечки. Н. Вол. у.
Киршава, -ви, ж. Волоса? Ну, в нас і батько: тілько проти них що небудь скажи, так зараз за киршаву й ловлять. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Козлиний, -а, -е. Козлиный. Яка в тебе, дідусеньку, козлиная борода. Чуб. V. 843.
Нездужатися, -ється, гл. безл. Нездоровиться. Так щось нездужається мені.
Підточування, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола підточувати.
Постаростувати, -ту́ю, -єш, гл. Побыть старостою.
Скувати, -ся. Cм. сковувати, -ся.
Хай нар. Пускай, пусть. Хай їй лиха година! Рудч. Ск. Хай же її Бог благословить, мою дитину. МВ. ІІ. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРЕМЕНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.