Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уположитися

Уположитися, -жуся, -шишся, гл. Отелиться. Шух. І. 211.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОЛОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОЛОЖИТИСЯ"
Білогузка, -ки, ж. Saxicola oenanthe. Вх. Лем. 392.
Вимишляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимислити, -слю, -лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула. МВ. (О. 1862. ІІІ. 43).
Дзвонарі́в, -ре́ва, -ве Звонаревъ.
Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.
Позвисати, -саємо, -єте, гл. Свѣситься (во множествѣ). Заснув п'яний на возі, ноги аж до колеса позвисали. Черниг. у.
Позолотіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться похожимъ на золото, пріобрѣсть цвѣтъ золота, пожелтѣть. Камен. у. Колос позолотів Г. Барв. 147.
Стокроть, -ти и -ті, ж. Раст. маргаритка.
Упервині нар. 1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у. 2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось. Н. Вол. у.
Шалапут, -та, м. 1) Сумасбродъ, безтолковый, легкомысленный человѣкъ. 2) Сектантъ одной изъ раціоналистическихъ сектъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОЛОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.