Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

урекливий

Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 350.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕКЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УРЕКЛИВИЙ"
Брязкучий, -а, -е. Бряцающій, звенящій. Левиц. Пов. 310.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Ляка́тися, -каюся, -єшся, гл. Пугаться. Шевч. 59. Не лякайся нас, пане, не багацько нас стане. Чуб. III. 244.
Навши́рки и навши́ршки, нар. = завширки.
Перерумеґувати, -ґую, -єш, гл. = переремигати. Вх. Лем. 448.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Причепа, -пи, об. Придира, назойливый, привязчивый человѣкъ. Черк. у. Оце причепилась причепа. Левиц. І. 417. Уже і сяк, і так мостить, щоб одкаснулась причепа. Грин. І. 293.  
Проповідь, -ді, ж. Проповѣдь. К. Гр. Кв. 34.
Синітка, -ки, ж. = синятка. Cм. синьота.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УРЕКЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.