Дибуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Идти очень медленно. Ондечки старий дибуля.
Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Була то жена вельми древня і немошна.
Замекеке́кати, -каю, -єш, гл. = замекати. Москаль бодай би не козою замекекекав.
Ли́нити, -ню, -неш, гл. У решетниковъ: снимать слой коры съ предварительно распаренныхъ въ печи липовыхъ стволовъ, обнажая лыковый слой, который потомъ отдѣляютъ отъ стволовъ.
Лу́чик, -ка, м. Родъ вѣшалки для шапокъ. Вирубається щиток з дубка і сучки на йому обрубуються і загинаються покіль сирі, та так і засохнуть. А тоді сей лучик прибивають до полутрямка і шапки на йому вішають. Шапок чотирі, а то й п'ять.
Мере́жчатий, -а, -е. = мережаний.
Подоїздити, -димо́, -дите, гл. Доѣхать (о многихъ). Подоїздили всі до яру та й поставали: повен води — не переїдеш.
Рачок, -чка, м.
1) Ум. отъ рак.
2) Насѣк. Nepa cinerea.
2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ.
4) мн. Раст. = ракові шийки.
5) Родъ вышивки.
6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія.
Росповзатися, -ваюся, -єшся, сов. в. росповзти́ся, -зуся, -зешся, гл. Расползаться, расползтись.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.
