Відпрошувати, -шую, -єш, сов. в. відпросити, -шу, -сиш, гл. Отпрашивать, отпросить, освободить просьбами. Побачиш сина, а може й додому одпросиш.
Голобля, -лі, ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Cм. оглобля.
За́чеп, -пу, м. Затрагиваніе. Заманеться йому... пожартувати з жінкою. Сумно (жінка) дивиться на його зачепи.
Лобі́дка, -ки, ж. Ум. отъ лобода.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. 2) Раст. Cirsium.
Почаклувати, -лую, -єш, гл. Поколдовать.
Сажа, -жі, ж. Сажа. А я свої (брови) в сажу вмажу — твої переважу. Ум. сажка.
Слизота, -ти, ж.
1) Скользкость, гололедица. Кінь не кований та й боїться слизоти. Ото слизота — ні проїхать, ні пройти.
2) Сукровица. Слизота слизотить (з мертвяка).
Товстенний, -а, -е. Очень толстый.
Шаф.. Cм. шахв..
