Бараняр, -ра, м.
1) Торговецъ баранами.
2) Воръ, крадущій барановъ.
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Дазь-бі, — Біг нар. = Дасть-бі. Чи вже не варитимете галушки оце? — Ні, серце, бо борошенця в нас дазь-бі. У Гул. Арт. какъ существ.: Як їсти дазьбіга та ще й гладкими буть.
Каплиця, -ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Ой ходімо у каплицю, Богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. Ум. капличка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку?
Неглядка, -ки, ж. Нерадивая, незаботливая. Взяв невістку та й кається. Чим же вона негожа? Хай правда, що вона неглядка та ледаченька, ну так і син їхній такий же; та й самі старі такі. Що ж, що вона не хоче нічого глядіть? І вони ж такі!
Острів, -рова, м.
1) Островъ. Стоїть над морем: ніяк на острів не достанеться.
2) = острева. Ум. острівець.
Ощажати, -жа́ю, -єш, сов. в. ощади́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Беречь, сберегать, сберечь. Хліб на Петрівку ощажай. 2) Щадить, пощадить, жалѣтъ. Царь Наливай не ощадить і брата. Мені оце казав кум, що у його якийсь біс випас ячмінь: не ощажаютъ один одного й ваші барвінчане.
Пряжанка, -ки, ж. Варенецъ. Cм. ряжанка.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу».
Тимфа, -фи, ж. = пинхва. Од диму сонце закоптилось, курище к небу донеслось. Боги в Олимпі стали чхати: Турн ї'м ізволив тимфи дати.
