Відбатувати Cм. відбатовувати.

Дейне́ка, -ки, м. Словомъ дейнеки впервые названъ пѣхотный полкъ, составленный въ 1657 г. полтавскимъ полковникомъ М. Пушкаремъ изъ всякаго сброда, плохо вооруженнаго. «Пушкарь... собралъ себѣ зъ винниковъ, броварниковъ, пастуховъ и наймитовъ людскихъ полкъ пѣхотній, наименовавши его Дейнеками; которой то полкъ мало въ себѣ имѣлъ товариства зъ добримъ христіянскимъ сумленіемъ, и оружіемъ до войни приличнымъ; но тилко зъ рогатинами, косами і кіями, и изъ сердцами до убійства и разграбленія имѣній людскихъ готовими». (Величко. Лѣт. І. 328). Клобуковская, жалуясь на Подлеснаго, напавшаго на ея домъ съ толпой вооруженныхъ слугъ, представила какъ corpus delicti, оружіе отнятое у убитаго П., она «презентовала» въ судѣ «areum album alias łuk białogrodzki sagittas quatuor atque deinekam alias wegierę»; говорила, что П. стрѣлялъ «per fenestram, baculo, alias wegierą, extrusam». Сопоставляя тексты находимъ, что слова: «дейнека, wegiera и baculum» — синонимы: слѣд. dejneka = дубина, палка, а потому, въ примѣненіи къ козацкимъ отрядамъ, слово дейне́ки должно было означать толпу, вооруженную дубинами. КС. 1889. I. 222. (Замѣтка В. А.). Кулишъ, беря это слово въ томъ же значеніи полуразбойничьяго военнаго сброда, употребляетъ его въ поэмѣ «Великі проводи», относящейся ко временамъ Богдана Хмельницкаго, т. е. до составленія помянутаго полка. Чи то грачі, чи то галіч, чи хижі дейнеки роспускають по Вкраїні загони далекі? К. Досв. 242. Величалися дейнеки будинковим лупом. Ibid. 207.

Дома́шній, -я, -є. = домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. І. 173.

Запоро́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. запороши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Пылиться, запылиться. 2) О глазѣ: засориться.

Обчовгати, -гаю, -єш, гл. Обтереть, ободрать треніемъ (обувь). Обчовгав зовсім підошви в чоботях. Васильк. у.

Перераджувати, -джую, -єш, сов. в. перера́дити, -джу, -диш, гл. Пересуживать, пересудить, перерѣшать, перерѣшить. Радять мене люде, радять і другії, а я тую раду сама перераджу. Чуб. V. 619.

Плачущий, -а, -е. Плачущій. І пригадалася йому та дівчина плачуща. МВ. (О. 1862. І. 75).

Похибнутися, -нуся, -нешся, гл. Покачнуться.

Розбуркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. розбуркатися, -каюся, -єшся, гл. Пробуждаться, пробудиться, прійти въ себя отъ сна.

Фоса, -си, ж. Ровъ, канава, яма. Коло млина, млина вода фосу ріже. Чуб. V. 1130. Ой од Хведя до Антона прорізана фоса. Грин. ІІІ. 374. Ой у лісі під горіхом викопана фоса. Грин. III. 373.