Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уполювати

Уполювати, -люю, -єш, гл. Поймать на охотѣ. Он якого звіра вполювали. К. ЧР. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 347.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УПОЛЮВАТИ"
Біблія и пр. Cм. библія и пр.
Обкидати I, -да́ю, -єш, сов. в. обкидати, -даю, -єш, гл. 1) Обкидывать, обкидать. 2) Забрасывать забросать. Обкидали мене болотом. 3) Обметывать, обметать. Обкидай комір заполоччу.
Перечистити Cм. перечищати.
Повішеник, -ка, м. = повішальник. ЕЗ. V. 209.
Понапаковувати, -вую, -єш, гл. Наложить во что, набить, напаковать (во множествѣ).
Попасання, -ня, с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.
Постадникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пастухомъ лошадей.  
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Черезножиця, -ці, ж. = поверхниця. Шух. І. 138.
Шкарубіти, -бію, -єш, гл. Покрываться твердой корой сверху, напр.: о землѣ, о кожѣ на рукахъ: корявѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УПОЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.