Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Ая́й, меж. Ай! Желех.
Баландати, -даю, -єш, гл. Качать туда и сюда. Желех.
За́гад, -ду, м. 1) Затѣя. 2) Заказъ. 3) Приказаніе, распоряженіе. Загад діло справує. Ном. № 1082. Чи тобі загад був у поле йти? Черниг. г.
Зовиця, -ці, ж. Золовка. Ой як мені сії суми пересумувати, ой як мені та зовицю сестрицею звати. Мет. 159. Ум. зовичка. Зовичко-сестричко, порятуй мене молоденьку. Грин. III. 308. Хоть діверко пустить, — завичка не пустить. Чуб. III. 140.
Коркобець, -бця́, м. Радуга. Вх. Зн. 28.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі. Левиц. І. 407.
Припуст, -ту, м. см. уприпуст. Сим. 182.
Свердел, -дла, м. Буравъ. Бере жінку, рескаль, лопату і сокиру і свердел — ідуть заробляти. Рудч. Ск. І. 162. 2) = сохар. Шух. І. 181.
Скрушки, -шок, ж. мн. = скружки. Вх. Зн. 67.
Трьохголовний, -а, -е. Трехголовый. Трьохголовний змій. Мнж. 16.
Нас спонсорують: