Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Волячий, -а, -е. Бычачій. Воляча, голова. Харьк. у.
Кабутка, -ки, ж. Игра, во время которой бросаютъ палку такъ, чтобы она ударялась то однимъ, то другимъ концомъ о землю.
Кокиняк, -ка, м. = кокин. Вх. Уг. 245.
Наса́д, -ду, м. 1) Часть телѣги: подушка поверхъ оси. Рудч. Чп. 249. Садися ж іззаду та не поламай насаду. Чуб. V. 635. 2) Часть саней (керчуг), которыми гуцулы свозятъ срубленныя деревья: перекладина, лежащая на копилах и связывающая полозья; такихъ перекладинъ въ саняхъ двѣ. Шух. I. 180.
Паскудність, -ности, ж. = паскудство.
Переплисти Cм. перепливати.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.  
Приспівка, -ки, ж. = приспів, то что кому либо о немъ поютъ. Чуб. III. 395. Згадала чогось до неї мою приспівку, бо приспівками змалку звикли розмовляти з Настусею. Г. Барв. 466. І я тепер на приспівки їм здався. К. Іов. 63.
Смішно нар. Смѣшно. Хоч смішно, аби затишно. Ном. № 12695.
Шпінка, -ки, ж. = шпонька. Гол. Од. 43, 47.
Нас спонсорують: