Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вовгура, -ри, м. Человѣкъ, подобный волку? І крівцею над Босфором червоніють мури, що річками розливали козаки-вовгури. К. МБ. XII. 265.
Догада́ти, -да́ю, -єш, гл. Догадаться. А Мішка Самійло чогось догадав, за бідного невольника ланцюгами втроє себе приняв, полуночної години дожидав. Дума.
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Заги́рити, -рю, -риш, гл. Утратить, растратить. Напірне маєток. Вх. Зн. 18.
Косатарь, -ря, м. Эпитетъ селезня: имѣющій косиці. Cм. косиця 3. Качуре-косатарю, Марусини проматарю, проси своїх гостей. Чуб. IV. 201.
Освячати, -ча́ю, -єш
Попонько, -ка, м. Ум. отъ піп.
Прогризати, -за́ю, -єш, сов. в. прогри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Прогрызать, прогрызть. Так не проклята, мишва! Глянь, яку дірку прогризли! Черниг. у.
Стічно нар. Ловко, проворно. Угор.
Широчезний, широченний, -а, -е. Очень широкій. К. ЧР. 320.
Нас спонсорують: