Анахте́мський, -а, -е. Анаѳемскій, проклятый. Употребл. какъ бранное слово. Що нам на світі робить з тими анахтемськими ляхами та козаками.
Братерський, -а, -е. Братскій. Братерськая наша воля. по братерськи. По братски. Жили чесно, по братерськи.
Валоб, -ба, м. Родъ толстой доски.
Дома́ювати, -ма́юю, -єш, сов. в. дома́яти, -ма́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить развѣваться, колыхаться и пр. Cм. маяти. Що у батька да й одна дочка, да не дали люде да догуляти, русою косою да домаяти. (Конопелькам) да не дали вітри да достояти, зеленому листю да домаяти.
Доро́слий, -а, -е. 1) Взрослый. Вже дівчина доросла, а хороша та пишна, як королева. 2) Дорослый. Доросле жито.
Заві́з, -во́зу, м. Привозъ, подвозъ зерна на мельницу; также подводы, привезшія зерно, и тѣснота, ими производимая. Вперше бачу, щоб такий завіз був. Коло млина вештались люде, зносили з возів мішки млива, пірнали в темноті дверей і знов вертались до возів. Завозу стояло дуже багато.
Отой, ота, оте, мѣст. Вотъ тотъ. Побила мене ота чужа нива та позичений серп.
Побут, -ту, м. = побит. У такому побуті бажали Иван з Мотрею своїх діток зростити.
Полюддя, -дя, с. Полюдье, обѣздъ для собиранія дани съ народа и самая дань эта. Варяг, що на полюддя з города вийшов.
Продзизчати, -чу́, -чи́ш, гл. Прожужжать.