Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Бузний, -а, -е. Сорный, съ соромъ. Бузне зерно. Лубен. у. бузна сіль. Мутная соль, собираемая на мелкой водѣ.
Вичистити, -ся. Cм. вичищати, -ся.
Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. МВ. ІІ. 8. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. КС. 1882. X. 495. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати. Рус. Дніст.
За́лоза, -зи, ж. Железа, гланда. Ум. за́лозка. Ув. залозя́ка.
Захворі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Захворать. Мнж. 28, 131. Чуб. V. 482.
Перебірати, -ра́ю, -єш, сов. в. перебрати, -беру, -ре́ш, гл. 1) Перебирать, перебрать, сортировать, отбирать, отобрать лучшее. Перебірала груші. 2) Перебирать, перебрать всѣхъ, все, беря каждое одно за другимъ. 3) Преимущественно несов. в. Разбирать, дѣлая выборъ, капризничать, прихотничать. Я не вередую, не перебіраю женихами. Котл. Н. П. 369. А судив мені Бог, кого я не знала, а за той перебір, що перебірала. Чуб. V. 491. Смерть не перебірає. Ном. 4) Перебирать, перебрать лишнее. Перебере грошей у хазяїна, більш як заробив візьме. 5) Перебирать. Ніжками дрібненько перебірає. Кв. Стиха, мов у сопілочку перебірає. О. 1862. IV. 87. 6) Пересчитывать, припоминать, припомнить все. Бо-зна колишнії случаї в душі своїй перебіраю. Шевч. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 7) Перемѣнять, перемѣнить одежу.
Подейкувати, -кую, -єш, гл. Поговаривать. ЕЗ. V. 21. Ну, що подейкують про його. Борз. у. Люде подейкують, що подушного не буде. Валк. у. Чи сватають тебе, дівко? — Ні, не сватають, а тільки подейкують. Кобел. у. Подейкували на Бульбу, що він ніби то украв, аж воно виявилось потім, що аж он хто. Волч. у.
Росподіляти, -ля́ю, -єш, сов. в. росподіли́ти, -лю́, -лиш, гл. Распредѣлять, распредѣлить, раздѣлять, раздѣлить. Я казав: нехай мати росподілять між нами усе, як прийдуть; так ні, він не послухав. Верхнеднѣпр. у. (Залюб.).
Татцьо, -ця, м. Ум. отъ татко. Вх. Лем. 472.
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Нас спонсорують: