Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Гуме́нний, -ного, м. По образ. прил. Прикащикъ при гумнѣ, надзирающій за работами тамъ; сторожъ при гумнѣ, гуменщикъ. Рудч. Ск. І. 87. Kolb. I. 68.
Загаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. загаснути, -ну, -неш, гл. 1) Потухать, потухнуть, угасать, угаснуть. Мнж. 34. Куй залізо, покуль не загасло. Ном. № 5927. 2) Переносно: прекратиться. Загаснув рід. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кавалок, -лка, м. Ум. отъ кавал.
Мета́ритися, -рюся, -ришся, гл. Суетиться. Жидки... метарились, де б набір закупити у панів шльонську вовну. О. 1861. VII. 6.
Образець, -зця́, м. Ум. отъ образ.
Позраховувати, -вую, -єш, гл. Счесть (во множествѣ).
Роздерти, -ся. Cм. роздирати, -ся.
Сапет, -та, м. 1) Большая плетеная корзина въ видѣ надставки на повозку — для возки огородныхъ овощей, угля и пр. Вас. 204. 2) Плетеная изъ лозы ручная корзина. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Стіглувати, глую, -єш, гл. О стадѣ скота: останавливаться для отдыха. Стіглували там колись свині. Славяносерб. у. Cм. тирлувати.
Черва, -ви, ж. соб. 1) Черви. Одколи як тепло вже стало, а гусені нема, черви зовсім так мало. Греб. 365. 2) Личинки пчелъ. 3) Мозговые глисты у овець.
Нас спонсорують: