Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вугластий, -а, -е. Имѣющій углы, граненый.
Гунцво́л, -ла, м. Бранное: собачій сынъ, шельма. (Cм. Гунство). Кажу вам: сідайте гунцволи! Рудч. Ск. II. 204.
Злига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться. Котл. Ен. III. 57. Він непотрібно злигався з жидівкою. Стор. МПр. 146. Злигався я з діяволом. Шевч. 284.
Муштрави́на, -ни, ж. Военная служба. Шевч.
Плешня, -ні, ж. = плішня. Сим. 147.
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Росити, -шу́, си́ш, гл. Орошать. Дощик траву росить. Н. п. По що росиш личко своє гіркою сльозою? Млак. 20. Росять дрібно сльози її обличчя молоде. МВ. (О. 1862. І. 73).
Тендериця, -ці, ж. = тенгериця = кендериця. Вх. Зн. 25. Ум. тендеричка. Шейк.
Ушеметатися, -таюся, -єшся, гл. Поспѣшно, наскоро одѣться. А наша бабусенька готовусенька: да скоресенько вшеметалася. Гол. IV. 7.
Фук, -ка́, м. 1) Крикъ на кого, брань. Фук на фук як піде, то нічого з того не буде. Ком. Пр. № 131. 2) Не убитая но ошибкѣ шашка, за которую берегъ противникъ шашку. Шейк. 3) Уки́нути фука́. Надуть, обмануть. На рід надія не яка: поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині та й дале, вкинувши фука. Мкр. Г. 61.
Нас спонсорують: