Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Аке́ц! меж. Крикъ на телятъ. Шейк.
Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Ном. № 4974. Як погано орати, то лучче випрягати. Ном. № 7305.
Відхтітися, -хочеться, гл. безл. Перестать хотѣться. Захтілося — запрягайте! — Відхтілося — випрягайте! Ном. № 7974.
Домува́тися, -му́юся, -єшся, гл. = домувати въ І-мъ знач. Сини в його чумакують, а старий домується собі. Харьк.
Дошарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Домыться (о вымываніи при помощи тренія щеткой, мочалкой и т. п. твердой поверхности, напр. стола).
Марму́за, -зи, об. 1) = мармиза. 2) Неотеса, грубый человѣкъ? На вгороді гарбузи, — нема мого мармузи (о парнѣ). Мет. 101.
Оплітати, -та́ю, -єш, сов. в. оплести, -ту, -теш, гл. 1) = обплітати, обплести. Виноград оплів навкруги камінь. Левиц. Пов. 361. 2) Уплетать, уплесть, ѣсть съ аппетитомъ. Сидить хазяїн в конці стола, варенички оплітає. Н. п.
Поножі, -жей, мн. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255, 256. МУЕ. III. 24.
Родина, -ни, ж. 1) Родня, родные. Чуб. V. 123, 423, 849, 886; 1. 217. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. Ном. № 1440. Що воно за родина, як мене не родила. Ном. № 9379. Твій син Алкид, твоя дитина, єдиная твоя родина. Шевч. 606. 2) Семейство. Галиц. Ум. родинка, родинонька, роди́ночка, ро́донька. Чуб. V. 324, Мет. 106. Підожди ж ти, (смерте), час-годину, поки зберу всю родину!... Поки родонька, зійшлася, душа з тілом розійшлася. Грип. III. 143.
Стійло, -ла, с. = стігло. Знай коза своє стійло. Ном. № 991. Пасли пастухи, а далі пішли у ліс, дивляться: стійло збито коло дуба; що воно за знак, що коло дуба так стопцьовано? О. 1861. V. 67.
Нас спонсорують: