Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Вибуртати, -таю, -єш, гл. = вибуртувати. Вх. Уг. 230.
Доню́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. доню́хатися, -хаюся, -єшся, гл. Донюхиваться, донюхаться. Собаки донюхались та й ззіли. Стор. І. 27.
За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Змилування, -ня, с. Милость, милосердіе, состраданіе, пощада. Нема Божого змилування — спека та й спека. Камен. у.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Провіщати, -ща́ю, -єш, гл. 1) Возвѣщать, проповѣдывать. Ти ж (Іван Хреститель) ходивши по містах і селах провіщав: «покайтеся від гріхів». Чуб. І. 172. 2) Предвѣщать. Що ж за гомін чудний ходить од краю до краю? Чи він що нам нагадує, чи що провіщає? Кост. (О. 1861. II. 45).
Риндзка, -ки, ж. Сычугъ. Вх. Уг. 238.
Скарга, -ги, ж. Жалоба. Тільки й чуєш, що скарги на тебе. Св. Л. 115. Підеш до пана Бога на скаргу. Фр. Пр. 85.
Термелина, -ни, ж. Раст. = терментиля. Анн. 271.
Шептати, -пчу, -чеш, гл. 1) Шептать. Тихо стало в хаті, тілько наймичка шептала: «Мати.... мати.... мати....» Шевч. 107. Пішов шелест по діброві, шепчуть густі лози. Шевч. 31. про тебе і в шпиталях шепчуть — говорятъ хвастливому. Ном. № 2584. 2) О знахарствѣ: пришептывать. Не так буде, як ворожка шепче, а так буде, як Бог дасть. Ном. № 234. 3) Наговаривать, наушничать.
Нас спонсорують: