Блищатися, -щуся, -щишся, гл. Свѣтить, блестѣть. Того рубля (срібного) положив на верха, щоби блищався. Ой у полі криниченька, в ні вода блищиться. Топірці блищаться на сонці.
Випурнати, -на́ю, -єш, сов. в. випурнути, -ну, -неш, гл. Вынырять, вынырнуть. Випурнала риба дуже велика. Випурнув норець (з моря).
Жидва́, -ви́, ж. = жидова.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Колисати, -шу́, -шеш, гл.
1) Колыхать.
2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Колисала мама сина, свого чорнобривця.
Осичаний, -а, -е. = осиковий. Ніяк не доступимо до осичаного прикілка.
Позаспокоюватися, -ко́юємося, -єтеся, гл. Успокоиться (о многихъ).
Присішок, -шка, м.
1) Подпорка.
2) Столбикъ съ развилиной на концѣ, въ которую помѣщается горизонтальное бревно (при постройкѣ сарая).
3) мн. присішки. Въ думѣ — стремена. То теє (козак Голота) промовляв, на присішках став, без міри пороху підсипає, татарину гостинця в груди посилає. Это же мѣсто съ переводомъ:
П'ятнадцятий, -а, -е. Пятнадцатый.
Чашина, -ни, ж. = чашовина.