Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Гноюватий, -а, -е. Перегнойный. Харьк.
Дичко́, -ка́, м. Дикій конь. Тут сього дичка, то було встаровину! Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Наворо́чувати, -чую, -єш, гл. = навертати.
Наслухати 2, -ха́ю, -єш, гл. Прислушиваться. Я вже давно наслухаю, до чого воно дійде. О. 1861. XI. Кух. 27. Як вітер подихає, зашелестить комиш, пластун іде ходом сміло, а як вітер оддихає, то він стоя наслухає. О. 1862. II. 63.
Понавертати, -та́ю, -єш, гл. То же, что и навернути, но во множествѣ. Звозив хліб, поставив на току: оттакі скирти понавертав. Мир. ХРВ. 59.
Приостанок, -нку, м. Конецъ, окончаніе. Що це він на приостанку росказував? Борз. у.
Ратман, -на, м. Ратманъ. КС. 1852. V. 353. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри. Котл. Ен.
Скот, -та, м. Скотъ, рогатый скотъ. Млини держав, скот продавав, то-що. ЗОЮР. І. 96. Ум. ското́к, ското́чок.
Шурубейник, -ка, м. Лѣнтяй, голышъ. Вх. Зн. 83.
Нас спонсорують: