Вербич, -ча, м. = вербниця. Прийшов вербич, два кожухи тербич.
Засіда́тель, -ля, м. Засѣдатель. Вибрали мене в засідателі.
Люсува́ти, -сую, -єш, гл. Шипѣть, кипѣть; гасить известь. На вапну налили води, то вона й люсує. Вапно люсувати.
Мацю́пе́нький, -а, -е. = маціненький.
Мисте́цьтво, -ва, с. Мастерство, мастерское умѣнье, искусство.
Небіжка, -ки, ж. 1) Бѣдняжка. 2) Покойница. Ум. небіжечна, небіжченька. Говорила небіжечка до самої смерти. Десь наша сестра, що з нами жила, либонь вона, небожечка, давно померла.
Обідній, -я, -є. Обѣдній. Та збудила мене мати в обідню годину.
Приконечник, -ка, м. Конецъ (кнута, арапника). Як стали цигана різать гарапниками, — били, що аж приконечник в єдному одпав.
Промовляти, -ляю, -єш, сов. в. промовити, -влю, -виш, гл. Говорить, проговорить, сказать. Ой дівчинонька стиха промовляє, мене молодого як по серденьку крає. Струна струні промовляє: нема краю тихому Дунаю. Стиха словами промовляє. Дрібні сльози роню, слова не промовлю. Ой вийди, вийди, як виходила, промов словечко, як говорила.
Татуньців, -цева, -ве Принадлежащій татунцеві.