Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істотне

Істотне нар. Дѣйствительно; точь-въ-точь. Я не зрікаюсь: коні істотне були в шкоді. Могил. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОТНЕ"
Де́ргавка, -ки, ж. = Дергальна щітка. Kolb. І. 69.
Домізкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Додуматься, сообразить. Домізкувалися, що у вдови Загірньої суть не один син, а іменно... два. К.
До-схочу́ нар. Вволю, сколько угодно. Ком. І. 21.
Затаї́ти, -ся. Cм. затаювати, -ся.
Лову́чий, -а, -е. 1) Умѣющій ловить. 2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Майстрова́ II, -вої, ж. Мастерская. Оддаймо його у слюсарі в майстрову, — нехай лишень того хліба спитає. Васильк. у.
Однословно нар. Согласно.
Паучина, -ни́, ж. = паутина. Вх. Уг. 257.
Поназнавати, -наю́, -єш, гл. То-же, что и назнати, но во множествѣ.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый. 2) Съѣстной, съѣдобный.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОТНЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.