Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істина

Істина, -ни, ж. 1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Камен. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНА"
Блазенський, -а, -е. Шутовской, дураческій. К. Дз. 175.
Западни́й, -а́, -е́ Впадистый. западне́ о́зеро. Озеро, лежащее въ глубинѣ плавні и не имѣющее сообщенія съ рѣкой. Браун. 4.
Няньчити, -чу, -чиш, гл. Няньчить. Не ти ж мене колихав, не ти ж мене няньчив. Чуб.
Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Правоправний, -а, -е. Законный? Трон правоправний. К. ПС. 57.
Рибарчик, -ка, м. = рибалчик. Три братчики рибарчики рибоньку ловили. Гол. І. 54.
Ріжкатий, -а, -е. Угластый. Шух. І. 161.
Самогребка, -ки, ж. Машина для сгребанія скошеннаго. Прилуц. у.
Сподіватися, -ва́юся, -єшся, гл. Ожидать, надѣяться. Слави-пам'яти сподівалась. ЗОЮР. І. 19. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже довіку. Макс. (1849), 110.
Тарахнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть, бросить съ шумомъ на землю. 2) Ударить. Яким тарахнув кулаком по столу. Левиц. І. 281.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.