Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істина

Істина, -ни, ж. 1) = і́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Камен. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. І. 71. Пресвята Діва мовит: «О, істина, же воскрес». Гн. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНА"
Благовіст, -ту, м. Благовѣстъ. Левиц. І. 378.
Дочека́ння, -ня, с. Ожиданіе. А не дочекання твоє, щоб я тобі кланявся. Волын. г.
Заяви́ти Cм. заявляти.
Кріслатий, -а, -е. = крислатий. В середині церква хороша... і малювання дороге... а над кріслатим лихтарем Дух Святий. Св. Л. 26.
Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.
Придолинок, -нку, м. Устье долины. Левч. 34. На степку садочок в придолинку. Сим. 202.
Семериця, -ці, ж. Семь воловъ въ плугѣ. При доріжечці сам плужок оре, сам плужок оре семерицею. Чуб. III. 465.
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Уразище, -ща, м. Ув. отъ ураз. Чуб. IV. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.