Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

істиний

Істиний, -а, -е. 1) О деньгахъ: істині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТИНИЙ"
Жи́молость, -ти, ж. Раст. жимолость, Lonicera Xylosteum L. ЗЮЗО. І. 127.
Лису́н, -на́, м. Плѣшивецъ. Желех.
Наві́двечір нар. Передъ вечеромъ. Гал.
Надзю́бати Cм. надзюбувати.
Олійничка, -ки, ж. 1) Ум. отъ олійниця. 2) Жена олійника.
Побігеньки, -ньок, ж. мн. = побіганки. Прилуц. у. Цілий день у побігеньках. Рк. Левиц.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Харапутно нар. Опрятно, чистоплотно. Желех.
Чамняний, -а, -е. Проворный, ловкій, статный. Угор. Чамняний хлопчище. Гол. IV. 515.
Шлюха, -хи, ж. Шлюха. Кабашниці-шлюхи. К. ЦН. 222. Смерть шлюха. КС. 1882. IV. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТИНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.