Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

інфима

Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМА"
Відклад, -ду, м. Откладываніе, проволочка. Одклад не йде в лад. Ном. № 11006.
Гойдалка, -ки, ж. качель.
Заквітча́ти, -ся. Cм. закві́тчувати, -ся.  
Згорну́ти, ся. Cм. згортати, -ся.
Кватирька Cм. кватирка.
Мисте́цький, -а, -е. Мастерской.
Напро́ти́, напро́тив, нар. Напротивъ. Повиставляло напроти сонця свої боки. Левиц. І. 89. Сіла собі напротив віконця. Чуб. V. 621. Cм. навпроти.
Настерти, -ся. Cм. настирати, -ся.
Попоротися, -рюся, -решся, гл. Распороться. Черевики... попаряться. Мнж. 55.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНФИМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.