інфима
Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Том 2, ст. 199.