Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

інфима

Інфима, -ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМА"
Визирцем нар. Высматривая.
Зага́ювання, -ня, с. Замедленіе, задержка.
Загнива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. загнисти́ и загни́ти, -нию́, -є́ш, гл. Загнивать, загнить. Чуб. V. 388.
Інститутський, -а, -е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.
На́вилок, -лка, м. нави́льник, -ка, м. нави́льня, -ні, ж. Количество сѣна, поднятое на вилахъ.
Пирожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. І. 281. 2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.
Позносювати, сюю, -єш, гл. = позносити. Позносювали (снопи). Грин. І. 111.  
Продажний, -а, -е. Назначенный къ продажѣ. Продажне — заважне. Ном. № 10523.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНФИМА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.