Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

іржати

Іржати, -жу, -же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРЖАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРЖАТИ"
Делі́я, -лії, ж. Длинная медвѣжья или волчья шуба у галицкаго мѣщанина. Гол. Од. 17. Ум. Делі́єнька, делі́єчка. Гол. І. 339.
Де́шево нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Зазелени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать зеленымъ, выпачкать въ зеленую краску.
Знаємість, -мости, ж. и пр. = знайомість и пр.
Леміщаний, -а, -е. Изъ лемішки. Леміщані вареники.
Наустити Cм. наущати.
Помірність, -ности, ж. Умѣренность. Левиц. І. 475. Чуб. І. 283.
Поперемальовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перемалювати, но во множествѣ.
Родовід, -во́ду, м. Родословіе. Книга родоводу Ісуса Христа. Єв. Мт. І. 1.
Селянин, -на, м. Поселянинъ, крестьянинъ. Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: «не вмію я жати». Чуб. V. 685.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІРЖАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.