Безвічний, -а, -е. Вѣковѣчный, безконечный. Твої сестри — зорі безвічнії по-під небом попливуть, засяють.
Безприпорий, -а, -е. О волѣ: не имѣющій возвышенія въ концѣ шеи, на которое упирается ярмо. Cм. припір. Безприпорий віл.
Виривати I, -ва́ю, -єш, сов. в. вирвати, -рву, -веш, гл.
1) Вырывать, вырвать. Вирвав з голови волосинку. Виривав кущі з корінням. Хоче у вовка з зубів вирвати!
2) Срывать, сорвать. Ой вирву я з рожі квітку, та пущу на воду.
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. 2) = Гусятник 1.
Лядая́кий, -а, -е. = ледаякий. На лядаякого вибий весь ліс, то все їден біс. Аж виходить, вибігає найменшая свість і виносить козаченькові лядаяку вість.
На́всторч нар. Стоймя, отвѣсно.
Планида, -ди, ж. = планета. Круги сонця ходить кільканадцять планид. Дещо
Середина, -ни, ж.
1) Середина, средина.
2) Внутренность. Ум. серединка.
Стійний, -а, -е. 1) Цѣнный, стоющій. Цей кінь спойніший за того. 2) Достойный. Стойний чоловік.
Церемонитися, -нюся, -нишся, гл. Церемониться, стѣсняться, жеманиться. Бере чарку з тарілки і трошки покушає і церемониться, бо дівоча натура церемонитись.
