Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ір

Ір, -ру, м. = аїр. = гав'яр. Мил. М. 20.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІР"
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Краснюк, -ка, м. Грибъ изъ породы Boletus. Кіев. г.
Махо́та, -ти, ж. Колебаніе, качаніе.
Моргослі́пий, -а, -е. Мигающій глазами чаще обыкновеннаго. Новомоск.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Пириця, -ці, ж. = метелик. Вх. Лем. 448.
Полатайко, -ка, м. Занимающійся починкой обуви. Желех.
Пустований, -а, -е. Шаловливый. Ото пустований та мордований.
Тайничок, -чка, м. Ум. отъ тайник.
Умовляти, -ляю, -єш, сов. в. умовити, -влю, -виш, гл. Уговаривать, уговорить. Батько їх умовляв, мати їх умовляє — ні! Рудч. Ск. ІІ. 78. Стара почала вмовляти: зостанься та зостанься. МВ. І. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.