Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ірвонути

Ірвонути, -ну́, -не́ш, гл. = рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРВОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРВОНУТИ"
Гнет нар. Вдругъ, сейчасъ, тотчасъ. Гнет стовпами поставали. Гол. II. 714.
Жвакота, -ти, ж. Жеваніе, чавканіе.
Милоли́ций, -а, -е. Миловидный, красивый. Пеклись тут гарні молодиці... чорняві, повні, милолиці. Котл. Ен. III. 48.
Обігріти, -рію, -єш, гл. Обогрѣть.
Одідичення, -ня, с. Наслѣдованіе.
Повкочувати, -чую, -єш, гл. Вкатить (во множествѣ). Повкочуй колеса в повітку. Харьк.
Роздавлювати, -люю, -єш, сов. в. роздавити, -влю, -виш, гл. Раздавливать, раздавить. Я роздавлю тебе як жабу. Котл. Ен.
Росполошити, -шу́, -шиш, гл. = росполохати. Вх. Лем. 462.
Трачевня, -ні, ж. Лѣсопильня. Зміев. у.
Трачення, -ня, с. Расходъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІРВОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.