Валувати, -лую, -єш, гл.
1) Сильно лаять. Десь вовк у селі, бо так собаки валують. Чи чули ви, як сю ніч валували собаки?
2) О баранахъ: совокупляться съ овцами. Барани валують вівці, від чого ті стають кітні.
Дола́жувати, -жую, -єш, гл. = доладжувати.
Замурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать.
Позика, -ки, ж.
1) Заемъ, кредитъ. Дайте, будьте ласкаві, в позику, чи то на одробіток хоч з в'язку. Коня у позику не давай.
2) Долгъ. Батька й матір у такі позики втопив, що й ушей не видно.
Покійник, -ка, м. = небіжчик. Там дзвонять по душі, там голосять по покійнику. Ум. покійничок.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати.
Попідпихати, -ха́ю, -єш, гл. Подоткнуть подъ что (во множествѣ).
Провередити, -джу, -диш, гл. Проколоть, пробить насквозь.
Прочитан, -ну, м. Раст. Hedera helix.
Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане.
