Або́, сз. 1) Или. Нехай це зробить він, або хто инший. Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть. 2) Развѣ, нешто. Або я знаю? Або ж і не жаль? 3) Або — або. Или — или, либо — либо. Або пан, або пропав. Або тобі, або мені та на світі не жити, або нашому розлушнику головою наложити. 4) Або́-що. Что-ли. Ходи вже, або-що! Пораюсь там коло печі, або-що, а він: «Чого це так довго, Парасю?» 5) Або́ що́? Развѣ что? А почему? Не йди до корчми! — Або що? от і піду!
Бусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Басурманиться.
Недомока, -ки, ж. Недостаточно вымоченное волокно конопли и потому грубое и жесткое.
Оводня, -ні, ж. соб. Оводы. Оводня б'є, через те. ховаємо волів у курені.
Побренькач, -ча, м. Больше во мн. ч. побре́нькачі. Звонкая монета, деньги (переносно, въ пословицѣ). Аби були побренькачі, то будуть і послухачі.
Скубти, -бу, (-блю), -беш, гл. Дергать (шерсть), щипать, ощипывать, драть (за волосы). Кудельки не скубла. Скублю (скубу) не пера, їм не мясо. Чужий лоб скубти, треба й свого наставити. На припоні коні отаву скубуть.
Стирчати, -чу́, -чи́ш, гл. Торчать. Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины.
Укметити, -чу, -тиш, гл. = укмитити. Я й не вкметив, як він увійшов.
Установити Cм. установляти.
