Банда, -ди, ж.
1) Гурьба, ватага, группа. Пішли цілою бандою.
2) Капелла. Цісарь... сказав їм зробити великий баль, банда їм грала.
Блідний, -а, -е. = блідий
Веснівка, -ки, ж.
1) = веснянка.
2) пт. луговой жаворонокъ, Alauda arvensis.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти.
Закаблу́к, -ка, м. 1) Задникъ (въ сапогѣ). Од Полтави до Прилуки заламала закаблуки. 2) ха́та закабл́уком. Домъ, построенный въ видѣ буквы Г. Ум. закаблу́чок. Купив мені черевички, — закаблучки риплять.
Зворухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сдвинуть съ мѣста, пошевельнуть. Аж заморивсь від натуги, а все таки не зворухнув торби.
Згодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Вскормить. Мати сина да народила, а народивши, згодувала.
Обрубка, -ки, ж. Опушка тулупа.
Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду!
Селитися, -лю́ся, -лишся, гл. Селиться. Не дай, Боже, два рази женитись, а три рази селитись.
