Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ірвант

Ірвант, -та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРВАНТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІРВАНТ"
Бородай, -дая, м. = бородань. Вх. Зн. 4.
Памнятати, -та́ю, -єш, гл. = пам'ятати.
Позаворожувати, -жую, -єш, гл. Заворожить (многихъ).
Спинковий, -а, -е. Спинной, со спины. Спинкова щетина. Полт. г. 2) Переносно: самый отборный, лучшій. Саме спинкове панство. Мир. ХРВ. 418.
Торч, -чі, ж. Родъ огорожи: палки изъ хвороста, укрѣпленныя вертикально. Обгородив торчу. Черк. у.
Трьохбоковий, -а, -е. Трехгранный. Трьохбокове скло. Ком. II. 83.
Фасоля, -лі, ж. 1) = хвасоля. МУЕ. І. 98. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 200.
Шпиртати, -таю, -єш, гл. = шпортати. Вх. Лем. 485.
Шугастий, -а, -е. Съ силой летающій? Шугастий.... орел. К. ПС. 86.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІРВАНТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.