Голу́бонька, -ки, ж. Ум. отъ голубка.
Дру́жба, -би 1), ж. Дружба. Услужіте мені службу, покажіте дружбу. 2) об. Одинъ изъ супруговъ; замужняя женщина иди женатый мужчина. Позбірались судді-сенатори, присудили йому жениться, тому молодому князеві, і їде він шукати собі дружби, а за їм великий поїзд. І ти дружба, і я дружба, — оба 'сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Въ одной сказкѣ употреблено въ устахъ дѣвушекъ о молодомъ царевичѣ повидимому въ смыслѣ: молодой человѣкъ, могущій быть женихомъ: Приходить він до будинок, аж вийде три дочки тиєї баби на рундук.... Який ти, кажуть, дружбо, хороший, да уб'є тебе наша мати. 3) м. Товарищъ жениха на свадьбѣ, приглашенный имъ изъ числа парней; шаферъ. Иногда это значить тоже, что и дружко. Ум. дру́жбонько, дружби́ненько. Поглянь, Марусю, на поріг: то йде дружбонько воріг твій, та несе коровай на віці, білеє завивало на тарільці.
Завербува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози.
Здо́ювати, здо́юю, -єш, сов. в. здої́ти, здою́, здо́їш, гл. Выдаивать, выдоить, сдаивать, сдоить. Царенко зараз здоїв молока.
Надсіда́тися, -да́юся, -єшся, сов. в. надсі́стися, -ся́дуся, -дешся, гл. Надрываться, надорваться. Не надсівшися, не вмерти. Як збрешеш, то хоча надсядься.
Підплигнути Cм. підплигувати.
Позмережувати, -жую, -єш, гл. То-же, что и змережити, но во множествѣ.
Розгамуза, -зи, об. Пентюхъ, разиня, растеряха, глуповатый человѣкъ.
Уселитися Cм. уселятися.
Усь! меж. для натравливанія собаки.
