Блазнувати, -ную, -єш, гл. Дурачиться.
Гру́ба, -би, ж. Печка для отапливанія, комнатная печь. Принеси цеглинку, або кахлю з груби. Товстий такий, як груба. Ум. Гру́бка.
Дзвін, дзво́ну, м. 1) Колоколъ. Бубонів, як міський дзвін. У неділю рано задзвонили в дзвони. 2) Звонъ. Дати на дзво́ни. Cм. Давати. 3) Родъ дѣтской игры. 4) Родъ писанки. Ум. Дзвіно́к, дзво́ник.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Кучечка, -ки, ж. Ум. отъ кучка.
Нетьопуха, -хи, ж. = нетіпанка. Там дівчина нетьопуха запаску згубила.
Поглузузати, -зую, -єш, гл. Посмѣяться, подвергнуть насмѣшкамъ. Поглузують, покепкують та й кинуть під лаву.
Покалятися, -ля́юся, -єшся, гл. Испачкаться, запачкаться.
Рахування, -ня, с. Вычисленіе, исчисленіе. Рахування не в поминання! Коли ж небудь треба да по нас поминки робити.
Усцикати, -каю, -єш, сов. в. усцяти, -цю, -ци́ш, гл. Обмачивать, обмочить (уриною).