Дотяга́тися II, -га́юся, -єшся, гл. 1) Дотягаться, тянуть, тащить до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Тягав на собі важке та й дотягався, що тепер лежить. Він усе їх (гроші з гамана) тягав і дотягався, шо коло їх і вмер. 2) Дотаскаться.
Запри́духа, -хи, ж. Очень крѣпкій табакъ.
Коропатий, -а, -е. = коропавий. коропата жаба = коропа.
Підкоморство, -ва, с. Должность подкоморія. Дала йому унія підкоморство.
Приготовка, -ки, ж. = приготування.
Ричка, -ки, ж. Коровница, скотница. З дійницей ричка виступала.
Сильце, -ця, ж. Петля, ловушка въ видѣ петли, силокъ. Cм. сіло.
Скубонути, -ну, -неш, гл. Сильно дернуть.
Умчати', -чу, -чиш, гл. Умчать, увлечь. Ми вже думали, чи це сам Гаркуша тебе умчав.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
