Ди́вно нар. Удивительно, странно. Дивно мені та чудно. Якось так дивно ся називає. Ди́вно здава́тися. Казаться страннымъ, удивительнымъ. Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те а ні гадки. Ум. Дивне́нько.
Ді́вка, -ки, ж. Дѣвка, дѣвушка. Гарна дівка, як засватана. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Ді́вка у за́плітках, — у бо́втицях. Взрослая дѣвушка, могущая уже выходить замужъ. 2) = Раст. Медунка. 3) Одно изъ созвѣздій. Ум. Ді́вонька, ді́вочка. Ув. Ді́вчище. Ач, яка здоровенна дівчище!
Довіря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. дові́рити, -рю, -риш, гл. 1) Довѣрять, довѣрить. І батькові не довіряв. 2) Испытывать, испытать. Я довірив попа, який він.
Ду́рно нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Ум. дурне́нько, дурне́сенько.
Каштановий, -а, -е. Каштановый.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям.
Порозмуровувати, -вую, -єш, гл. Разобрать каменныя стѣны (во множествѣ).
Розбакати, -каю, -єш, гл. Отговорить, отсовѣтовать. Так батько та мати її туди і не пустили: там ше, кажуть, тебе розбакають, то ти і не підеш заміж.
Роспащикуватися, -куюся, -єшся, гл. Раскричаться, разговориться (рѣзкимъ голосомъ).
