Двойко́ чис. Двое, пара. Родилося у їх скоро двойко діток — близнята: син і дочка. Нас тілько двойко в світі. Худібчину завів і діток сплодив двойко: карапуза хлопчика та скверуху дівчинку.
Зола, -ли́, ж.
1) Зола. Лучче їсти хліб з золою, та не жити з чужиною.
2) Щелочь.
3) Сырой холодный вѣтеръ осенью или весной. Вітер з золою.
Об'юшити, -шу́, -ши́ш, гл. Облить кровью. Як ударив лев у камінь, — кохті позлізали... Заревів лев, підняв лапи, лапи об'юшило.
Перепих, -ху, м. Пышность. З перепихом несуть його на морах.
Попереповняти, -няю, -єш, гл. Переполнить (во множествѣ).
Поперестигати, -гаємо, -єте, гл. Переспѣть (во множествѣ).
Топкуватий, -а, -е. Нѣсколько топкій. Топкуватий сніг.
Участувати, -тую, -єш, гл. Попотчивать. Нагодувала стара яга чоловіка, вчастувала і положила спати.
Хвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Волноваться. Ті груди хвилювалися бажанням досягти до того, про що марила сестра. Їду полем чистим, гляну оком бистрим — филюються жовті ниви житом колосистим.
Чорногрудка, -ки, ж. Ruticilla tithys.
