Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

інфимист

Інфимист, -та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМИСТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІНФИМИСТ"
Брич, -ча, м. 1) Бритва. Вх. Зн. 4. ще я тебе щербатим бричем виголю. Будешь ты еще меня знать, я тебѣ еще задамъ. Фр. Пр. 127.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Зага́льник, -ка, м. Общее мѣсто (въ рѣчи), банальная фраза. Желех.
Повиморювати, -рюю, -єш, гл. Измучить, истомить (многихъ). Повиморював нас пан добре, поки діждались грошей. Харьк. у.
Поперемахльовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и перемахлювати, но во множествѣ.
Різьбяр, -ра, м. = різбарь. Шух. І. 245, 318.
Сральня, -ні, сратва, -ви, ж. = срач. Не йди туди, бо то панська сратва. Лубен. у.
Флявора, -ри, ж. Женщина, говорящая неприличныя слова. Фр. (Желех.).
Шепотильниця, -ці, ж. = шепотинниця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІНФИМИСТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.