Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

історик

Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИК"
Будяччя, -чя, с. соб. отъ будяк.
Громадя́нський, -а, -е. Общественный. Рудч. Ск. I. 26. Громадянське життя. К. Кр. 35. К XII. 135. Мусиш з пана чоловіком громадянським статись. К. XII. 69. Не тільки що народньої, а нема в нас і громадянської гордощі. О. 1862. IX 28. Наші пани, що повстали на Вкраїні з нових народним дуків, дбали про те, як би рідну мову підняти до.... громадянської поваги. К. XII. 121.
Забри́зкувати, -кую, -єш, сов. в. забри́зкати, -каю, -єш, гл. Забризкав кров'ю.... матір. Стор. МПр. 139. 2) Запрыскивать, запрыснуть, закроплять, закропить. У малихъ дітей (очі, як болять) мати забризкує покормом. Грин. II. 318. 8) Начинать, начать брызгать. Здається, і хмар нема, а дощик забризкав. Аф.
Заґе́лґати и заґе́лкати, ґаю (каю), -єш, гл. Закричать (о гусяхъ, индѣйскихъ пѣтухахъ). Аф. Загелкали гуси. Шевч. II, 35. Заґелкали мов индики. Мир. ХРВ. 98.
Займа́ння, -ня, с. 1) Троганіе. 2) Затрагиваніе, задѣваніе. Займаєш людей, — вилізе тобі Колись те займання боком. Харьк. 3) Занятіе (чего) 4) Захватъ. У полон займання. 5) Загоняніе, заарестовываніе домашнихъ животныхъ, пойманныхъ на потравѣ. Краще б я й не займав тих волів, а шо з того займання тільки клопоту мені та сварки з людьми. Харьк.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Чуб. V. 128. Дрібний сніжок пролітає. Чуб. V. 1015.
Синюк, -ка, м. 1) Грибъ изъ породы Boletus. Радом. у. 2) = синиця 1. Вх. Пч. II. 13.
Сипкий, -а, -е. 1) Сипучій. Сипкий пісок. 2) Разсыпчастый. Картопля сипка. Гайс. у.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Тяглий, -а, -е. Имѣющій рогатый скотъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.