Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

історик

Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИК"
Бджолиний, -а, -е, бджоляний, -а, -е. Пчелиный. Аф. 296.
Бурчимуха, -ха, ж. Оводъ, Oestrus. Вх. Пч. І. 7.
Виссати Cм. висисати.
Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл.сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога. Св. Л. 5.
Відрадність, -ности, ж. = відрадість. Не маю я відрадности від свого нелюба. Чуб. V. 361.
Киптюга, -ги, ж. = кіптяга. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Напи́лювати II, -люю, -єш, сов. в. напиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Пилить, напилить. Напиляв дров.
Пороскудлувати, -лую, -єш, гл. Растрепать (волосы во множествѣ).
Роздявити Cм. роздявляти.
Хори, -рів, м. мн. Хоры (въ церкви). Пішов дід на ніч до церкви.... виліз собі на хори і сидит. Гн. II. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.