Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

історик

Історик, -ка, м. Историкъ. К. Гр. Кв. І. Ім'я своє потомкам на погорду, історикам на ганьбу не подаймо. К. ЦН. 262.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 200.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ІСТОРИК"
Випроваджати, -джаю, -єш и випроваджувати, -джую, -єш, сов. в. випровадити, -джу, -диш, гл. 1) Отправлять, отправить. Тую бабину дочку випровадив свиней напувать. ЗОЮР. II. 12. Тоді випровадили його додому. Рудч. Ск. І. 95. 2) Провожать, проводить. Випровадь мя ко Дунаю. Гол. І. 84. Вона його за ворота собаками випровадила. Мет. 115.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Зашалюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Обить шалевками.
Маломо́вний, -а, -е. Неразговорчивый, молчаливый. Желех.
Мете́ць, -тця, м. Проворный, мастеръ, мастакъ.
Наме́тний, -а, -е. Шатерный.
Різнація, -ції, ж. Разъединеніе, разноголосица.
Розшарітися, -ріюся, -єшся, гл. = розчервонітися. Дивлюсь; вона так розшарілась. Екатер. у.
Узнаватися, -наюся, -єшся, сов. в. узна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої. Екатер. у.
Чаряпкатися, -каюся, -єшся, гл. Карабкаться, взбираться. Стала баба чаряпкаться на дерево. Грин. II. 231.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ІСТОРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.