існий
Існий, існісінький, існісінько. Cм. істний, істнісінький, істнісінько.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 199.
Том 2, ст. 199.