Відгожатися, -жаюся, -єшся, сов. в. відгодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Отлучаться, отлучиться. В иншого (москаля) є й гроші, купив би собі чого, та не взята річ: не можна йому відгодитися. Дісне кажу тобі: його немає в селі; він десь поїхав, одгодивсь на малий час. 2) Отплачивать, отплатить услугой за услугу, пригодиться въ бѣдѣ. Гонять вовки козу. Коза каже...: «Оборони!» Той.... узяв і вбив вовка. Коза йому сказала: «Я тобі одгоджуся в турецькій землі.
Голубаня, -ні, ж. Названіе коровы. Ой казала голубаня сірому бичкові.... ти у зимі у саночках, а літі у плузі, а я собі, голубаня, вірикую в лузі.
Жербій, -бію, м. Раст.: а) = осот, Cirsium arvense Scop. б) Cirsium canum.
Карбівка, -ки, ж.
1) Нарѣзываніе мѣтокъ.
2) Чеканъ, чеканка.
3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Підпилювати, -люю, -єш, сов. в. підпиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Подпиливать, подпилить.
Сапуха, -хи, ж. Сажа.
Стикати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Смыкать. Сії ночі й очей не стикав.
2) Сходиться, смыкаться. Кінці з кінцями не стикають. Cм. стикатися 2.
3) Сваливать, сворачивать. Все на його стикає. Кажу: йди в поле, а він стикає на Петра, — нехай той іде.
Суховерхий, -а, -е. Суховерхій. Дуб суховерхий. 35. Береза суховерха.
Трухнути 2, -ну́, -не́ш, гл. Тряхнуть. Як трухнуть, а гроші й посипались. Яблука поспіли; він трухнув, — всі осипались.
Ховання, -ня, с.
1) Прятаніе.
2) Сохраненіе, сбереженіе.
3) Погребеніе, похорони.
4) хо́вання. Воспитаніе. Це лошиця свого ховання. Худоба свого ховання.
