Більше сравн. ст. отъ нар. багато. Больше. Більше Бог має, як роздав. Ум. більшенько.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ.
Міша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Мѣшать, смѣшивать, перемѣшивать. Мішай кашу. Пане гетьмане!.. старого пса непристойно мішати в нашу компанію.
Облизати, -ся. Cм. облизувати, -ся.
Помірання, -ня, с. Умираніе, смерть. Оце тобі, мій синочку, та усе твоє докоряння, а за те ж тобі, мій синочку, та таке ж твоє помірання.
Поназначати, -ча́ю, -єш, гл. Отмѣтить, намѣтить, обозначить (во множествѣ).
Ранок, -нку, м.
1) Утро. Ой, журавко, журавко, чого кричиш по ранках? Я завше Бога прошу з вечора до ранку. що-ранку. Каждое утро. Що-вечора, що-ранку, то й надінеш новодранку. Ум. раночок.
Тринпуль, -ля, м. Палка, на которой вѣшаютъ для снятія шкуры убитую овцу: посрединѣ она висить на веревкѣ, а концы ея продѣты въ прорѣзы заднихъ ногъ овцы.
Хвітю меж., выраж. звукъ отъ метенія. Хвітю-хвітю! повна скриня оксамиту. Загадка о сметаемой сажѣ.
