Арка́н, -на́ и -ну, м. 1) Родъ гуцульскаго танца мужчинъ. Аркана́ танцюва́ти. 2) Арканъ. Сказав та й зашморгнув на шиї він аркан. Еней і сам так росходився. як на аркані жеребець. Аби-сте мні арканом тігли, то не піду.
Збіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. зібра́ти, -зберу́, -ре́ш, гл. Собирать, собрать. А за нею голуби літали, вони теє піррячко збірали. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Ярь наша отець і мати: хто не посіє, не буде збірати. Зібрав троянську всю громаду.
Кидь I, -ді, ж. Разстояніе, на которое можно что-нибудь бросить. А він був од мене не більше, як на одну кидь.
Прудити, -джу, -диш, гл. Выгонять блохъ, вшей изъ одежды. Лягаючи, прудять блохи. Ой коли ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Пустоб'Яка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб'яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє.
Роздзьобати, роздзюбати, -баю, -єш, гл. Расклевать. Дала бих тя іскупати, кавкам, вранам роздзьобати. Борон тіло роздзюбав, кости роскидає.
Сакраментувати, -ту́ю, -єш, гл. Пріобщать Св. Тайнъ. А тим часом непрощений грішний умірає. Уже його лукавого сакраментували.
Серішній, -я, -є. = сьогорішній.
Топцювати, -цюю, -єш, гл.
1) Часто топтать.
2) — коло ко́го. Ухаживать за кѣмъ.
Шумування, -ня, с.
1) Броженіе.
2) Вспѣненье.
