Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трунка

Трунка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУНКА"
Валашати, -шаю, -єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрѣзывать концы ботвы арбузовъ, чтобы она разросталась въ ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.
Галуззя, -зя, с. соб. Вѣтви.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Лигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Хлебнуть, глотнуть большимъ глоткомъ. 2) Поспѣшно убѣжать. Мнж. 184.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж. Вх. Пч. І. 8.
Перебрати, -ся. Cм. перебірати, -ся.
Під'язувати, -зую, -єш, сов. в. під'язати, -жу, -жеш, гл. = підв'язувати, підв'язати.
Посупити, -плю, -пиш, гл. 1) Нахмурить. 2) = похнюпити. Голову посупив. Кв.
Скавучання, -ня, с. Визжаніе, визгъ (собаки).
Сполоскати, -ся. Cм. споліскувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.