Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трубити

Трубити, -блю, -биш, гл. 1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен. 2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151. 3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54. 1) Много ѣсть. Ном. № 12210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБИТИ"
Бачця. Cм. бачитися.
Відпихати, -хаю, -єш, сов. в. відіпхнути, -ну, -неш, гл. Отпихивать, отпихнуть, отталкивать, оттолкнуть. Відіпхнув срібний човник золотим весельцем. Рудч. Ск. II. 39.
Голотеча, -чі, ж. Въ выраженіи: на голотечі = голотіч. Желех.
Золотополий, -а, -е. Съ золотыми нивами, полями. Удвох дивитися з гори на Дніпр широкий, на яри та на лани золотополі. Шевч. 55
Нами́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються. Борз. у.
Повишмаровувати, -вую, -єш, гл. Смазать, обмазать (во множествѣ).
Поперебілювати, -люю, -єш, гл. Перебѣлить (во множествѣ).
Посполиця, -ці, ж. Сплошная недѣля. Угор.
Правушник, -ка, м. У оконщиковъ: инструментъ для скалыванія кромокъ. Вас. 149.  
Студонути, -ну, -неш, гл. Сильно подуть, сильно повѣять. Вітер як студоне, так і людину б занесло наче. Пирят. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.