Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трубити

Трубити, -блю, -биш, гл. 1) Трубить, играть на трубѣ. З голоду в кулак трубили. Котл. Ен. 2) Громко лаять? Перед весіллям пси труб'ят, а кури сумуют. Фр. Пр. 151. 3) Разглашать. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Ном. № 54. 1) Много ѣсть. Ном. № 12210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУБИТИ"
Валахан, -на, м. Скопецъ. Харьк.
Ватуйка, -ки, ж. 1) Годовалая коза. Шух. І. 211. 2) = ватуля.
Виков, -ву, м. Выковка.
Гудо́к, -дка́, м. Родъ духового инструмента. Гудеть, як гудок. Ном. № 13895.
Зачуми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Зачумить, заразить.
Мелу́н, -на́, м. Болтунъ, пустомеля. утнути мелуна. Солгать. Ном. № 6930.
Первожителець, -льця, м. Первый житель. Ном. № 8507.
Попович, -ча, м. Поповичъ, сынъ попа.
Серпень, -пня, м. Августъ.
Скозачитися, -чуся, -чишся, гл. Оказачиться. (Закр.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.