Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трус

Трус, -су, м. 1) Трясеніе. 2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). Єв. Л. XXI. 11. 3) Обыскъ. 4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!... ввесь двір загомонів. Г. Арт. (1861. III. 82). Такого трусу нагнали йому.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 290.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУС"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУС"
Вабко нар. Легко приманиваемо.
Величенький, -а, -е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти. Кв.
Де́ржанце, -ця, с. Ручка у ложки и т. п. Уже Катруся ізломила у своїй ложечці держанце.
Дощомі́р, -ру, м. Дождемѣръ.
Жайвір, -вора, м. = жайворонок. Вх. Пч. II. 8.
Зажа́ртість, -тости, ж. Ожесточеніе, злоба.
Настрахати, -ха́ю, -єш, гл. Напугать, испугать.
Пирконосий, -а, -е. Курносый. Угор.
Поплазувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Поползти. Безногі черви поплазували. Мпр. Пов. І. 128. 2) Медленно, съ трудомъ пойти, поплестись. Поплазував він до церкви.
Стрічань, -ня, м. = стрітення. Чуб. III. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУС.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.