Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку).
Віхтелити, -лить, гл. безл. Віхтелить. Дуетъ сильный вѣтеръ, буря.
Ворожбит, -та, м. Гадальщикъ, колдунъ.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість.
Найма́тися, -ма́юся, -єшся, сов. в. найня́тися и наня́тися, -йму́ся, -мешся, гл. 1) Наниматься, наняться. Найнявся, — продався. 2) Понатужиться, налечь. Въ этомъ значеніи встрѣчается въ выраженіи: наймись! т. е. наляжь на весло, сильнѣе греби! — окликъ, которымъ рулевой приказываетъ гребцамъ усилить ходъ лодки.
Прибілий, -а, -е. Бѣловатый.
Пустельників, -кова, -ве Принадлежащій пустыннику. Почувши оттакі пустельникови речі.
Розумець II, -мцю, м. Ум. отъ розум.
Тягота, -ти, ж.
1) Тягость, тяжесть. У тяготі воли йдуть. Треба взяти чоботи, в них тягота невелика.
2) Печаль, скорбь. Свому серцю, моїй душі тяготи не чини.
3) Беременность. Зайшла крульова у тіготу.
Цокотуха, -хи, ж.
1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины.
2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Курочка цокотуха.
