Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трудячий

Трудячий, -а, -е. Трудолюбивый. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЯЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУДЯЧИЙ"
Воробець, -бця, м. 1) = горобець. Орел не пристає з воробцями. Ном. № 1033. 2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus. Вх. Пч. II. 10.
Гранато́вий, -а, -е. 1) Гранатовый. 2) Цвѣтомъ похожій на гранатъ, темносиній, темнофіолетовый. Мундір на нім гранатовий. Чуб. У. 1084.
Наву́сся, -ся, с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
Натовкмачувати, -чую, -єш, сов. в. натовкмачити, -мачу, -чиш, гл. Набивать, набить, напихать. Натовкмаче було туди сухарів житних. О. 1861. XI. 27.
Переламувати, -мую, -єш, сов. в. переломити, -млю, -миш, гл. Переламывать, переломить.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Помітити Cм. помічати.
Саранячий, -а, -е. Саранчевый. О. 1861. X. 131.
Червіти, -вію, -єш, гл. Болѣть. Мнж. 194.
Шух, -ха, м. Мѣра дровъ. Шух. I. 265.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУДЯЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.